Іноземні фільми — державною мовою

Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування іноземних фільмів за втручання Генеральної прокуратури України приведено у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2007 року.

Як зазначається у повідомленні, Генеральною прокуратурою внесено касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року, якою було визнано нечинним та скасовано п.1 постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року № 20 «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів». Вищим адміністративним судом України 10 липня 2008 року скаргу прокуратури задоволено, незаконну постанову суду апеляційної інстанції скасовано та зобов’язано суб’єктів кінематографічної діяльності для отримання прокатного посвідчення всі іноземні фільми дублювати (озвучувати, субтитрувати) українською мовою.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 16 січня 2006 року зобов’язав дублювати українською мовою (озвучення, субтитрування) не менше 20% фільмів.

Квота розповсюджується на іноземні фільми для прокату, демонстрування, публічного комерційного відео та домашнього відео. З 1 січня 2007 року такому дублюванню мають піддаватися не менше 50% фільмів, а з 1 липня 2007 року — не менше 70%.

17 жовтня 2006 р. Апеляційний суд Києва ухвалив рішення про відміну постанови Кабінету міністрів про обов’язкове дублювання українською мовою всіх іноземних фільмів. Президент України доручив генеральному прокурору оскаржити це рішення суду.

24 грудня 2007 року Конституційний Суд України ухвалив рішення стосовно офіційного тлумачення положень ст. 14 Закону України «Про кінематографію». Згідно з цим рішенням, усі іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні обов’язково мають бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою. Тобто, іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені чи не субтитровані державною мовою.

Центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії не має права надавати ні юридичним, ні фізичним особам — суб’єктам кінематографії право на розповсюдження і демонстрування таких фільмів і видавати відповідне державне посвідчення.

За наказом Міністерства культури і туризму України від 18 січня 2008 року, Державна служба кінематографії не має права видавати державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму, якщо фільм не дубльований (озвучений або субтитрований) державною мовою на фільмокопії мови оригіналу.