Найдивніші обіцянки кандидатів у Президенти
Тижневик «Коментарі:» склав рейтинг найдивніших передвиборних обіцянок кандидатів у Президенти України.
Зокрема, до цього рейтингу обіцянок, які, на думку видання, суперечать усім законам економіки, логіки й здорового глузду, включено наступні десять.
1. Віктор ЯНУКОВИЧ: «Моя ціль — 50 мільйонів громадян України вже в 2020 році».
Як зауважують з цього приводу «Коментарі:», у В.ЯНУКОВИЧА явно проблеми з арифметикою. Зараз кількість українців перевищила 46 млн. Торік в Україні народилося майже 514 тис. дітей, а померли 755 тис. громадян. І це був кращий рік за десятиліття. За умови збереження такої тенденції до 2020 року українців буде близько 44 млн. Розраховувати на те, що подальше збільшення допомоги під час народження дитини дасть ефект у 6 млн. осіб за десять років, не варто. На думку експертів, матеріальна допомога дає короткочасний ефект, але на довгострокову перспективу погоди не зробить, зазначає газета.
2. Інна БОГОСЛОВСЬКА: «Україна виступить із «Київською ініціативою» про проведення в Києві переговорів світового співтовариства на тему нового світового порядку».
Не зовсім зрозуміло, пише видання, про який новий світовий порядок говорить І.БОГОСЛОВСЬКА, але у конспірологічній літературі цей термін зазвичай означає лад, за якого владна, створена з метою політичної змови організація керує світом за допомогою автономного світового уряду, який повинен замінити суверенні держави й інші форми управління. З іншого боку, «Київська ініціатива» уже існує й була підписана влітку цього року. Зараз це лише механізм співпраці в сфері безпеки між Україною, Польщею і Білоруссю у рамках реалізації ініціативи «Східне партнерство».
3. Володимир ЛИТВИН: «Ключове завдання — забезпечення співвідношення мінімальної і максимальної заробітних плат у пропорції 1 до 5».
З цього приводу газета звертає увагу, що з 1995 року різниця між максимальною і мінімальною заробітною платою збільшилася більш ніж у двох третинах усіх країн, і лідери темпів зростання розриву — Німеччина, Польща й США. Більше того, у світовій практиці ніхто не розраховує співвідношення цих двох показників, у розрахунок береться тільки середня зарплата. У більшості країн Європи влада виходить із того, що «мінімалка» повинна становити приблизно 40% від середньої зарплати. В Україні середня заробітна плата за підсумками дев’яти місяців становить 1861 грн./міс., 40% від цієї суми — 744 грн. Саме таку мінімальну зарплату з 1 листопада затвердили українські парламентарії. Тому в цьому питанні Україна — уже Європа. А ось обмежити себе 3720 гривнями на місяць, як це пропонує В.ЛИТВИН, навряд чи погодиться і він сам, зауважують «Коментарі:».
4. Петро СИМОНЕНКО: «Буде законодавчо встановлена частка зарплат у структурі собівартості продукції — не нижче 60%».
Зараз в Україні офіційно (за даними Держкомстату) частка витрат на оплату праці у витратах підприємств ледь досягає 6%. Збільшити цей показник удесятеро практично неможливо і недоцільно. Експерти вважають, що взагалі говорити про частку витрат на оплату праці в собівартості неправильно. Адже часто процес модернізації виробництва призводить до зниження частки зарплат у витратах, тоді як саме такі ініціативи варто заохочувати.
5. Віктор ЮЩЕНКО: «Гривня стане єдиним платіжним засобом в Україні, на внутрішньому ринку не буде валютних розрахунків і цін в іноземній валюті».
Згідно зі ст. 3 Декрету Кабміну від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», «валюта України є єдиним законним способом платежу на території України». Визначає гривню як національну валюту, що є єдиним законним платіжним засобом на території України, і ст. 35 Закону «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. №679-XIV. А ще є ст. 99 Конституції України, яка зазначає те саме.
6. Олег ТЯГНИБОК: «Європейський україноцентризм — стратегічний курс держави».
Не виключено, пишуть «Коментарі:», що О.ТЯГНИБОК знайомий із теорією євроцентризму Карла Хаусхофера, згідно з якою Європа — це центр світу й вершина людського прогресу. Звідси й химерна назва на український лад. Але, очевидно, пересічний виборець такого польоту думки не оцінить.
7. Анатолій ГРИЦЕНКО: «Я зобов’яжу чиновника спілкуватися з людьми тією мовою, якою до нього звертаються».
На думку видання, А.ГРИЦЕНКО таким чином хотів підкреслити своє гарне ставлення до російської мови. Але якщо подібну ініціативу колись буде реалізовано, то рядовим українським чиновникам доведеться поголовно стати поліглотами — невідомо якою мовою з ними захочуть поспілкуватися. Поки що ж, за даними соціологічних опитувань, близько 15% держслужбовців не знають навіть української мови (більшість розуміють, але не говорять або говорять дуже погано), і тільки 7% чиновників знають хоча б одну іноземну мову.
8. Олександр ПАБАТ: «На основні земельні ресурси буде відновлено державну монополію, і держава здаватиме землю в довгострокову оренду».
Загальна площа земель на території України становить близько 60 млн. га, із яких понад 40 млн. мають сільськогосподарське призначення. При цьому із 41,7 млн. га земель сільгосппризначення в державній власності перебуває 11,4 млн. га (27,3%), а в приватну власність передано 30,3 млн. га сільгоспугідь (72,6%). Цікаво, що доводити частку держвласності до половини планується простим, але дієвим способом: розграбовані або відібрані за борги землі О.ПАБАТ збирається повернути колишнім господарям або тим, хто готовий цю землю обробляти, за гроші в оренду. Сьогодні орендна плата за земельну ділянку в більшості регіонів не перевищує 100 дол. на рік. На таких умовах від орендарів у держави не буде відбою, вважають «Коментарі:», однак навіть найбільш цинічні політики сьогодні навряд чи погодяться на таку аферу.
9. Юлія ТИМОШЕНКО: «Відразу після кризи ми відновимо довгострокове іпотечне кредитування купівлі житла під 2-4% річних на 10–30 років».
В цьому зв’язку видання відзначає, що експерти в один голос говорять про те, що найближчим часом не варто очікувати відродження іпотеки. І навіть якщо в 2010 році вона з’явиться, докризової масовості не матиме. Втім, у цій тезі найбільше бентежить слово «відновимо», зауважують «Коментарі:». До кризи банки кредитували іпотеку у валюті в середньому під 12–14% річних, у гривні ставки доходили до 18-20%. І це при тому, що багато банків мали доступ до порівняно дешевих європейських ресурсів — до 5% річних. На передбачену в програмі Ю.ТИМОШЕНКО ставку можна вийти, якщо враховувати лише ті кредити, за якими держава виплачувала частину відсотків — на рівні дисконтної ставки НБУ. Але їхня частка в загальному обсязі іпотечних кредитів була надто малою.
10. Людмила СУПРУН: «Школи перетворяться на мультимедійні науково-культурні центри освіти й розвитку особистості».
Скільки це коштуватиме, кандидат не повідомила. Натякнула лише, що працювати школи повинні за принципом «один учень — один комп’ютер». В Україні сьогодні в загальноосвітніх школах навчається приблизно 4,5 млн. дітей. Менше, ніж за 2000 грн. комп’ютер сьогодні не купити, а значить, тільки на забезпечення шкіл комп’ютерами необхідно приблизно 9 млрд. грн. І це без відкатів і додаткового обладнання. Водночас не зовсім зрозуміло, навіщо робити зі шкіл новомодні центри, якщо для повноцінної освіти школярам часто не вистачає банальних підручників і вчителів, резюмують «Коментарі:».